Церква вірить, що, вшановуючи мощі святого, ми вшановуємо Самого Бога, сила Якого проявляється через ці видимі останки. Церква навчає, що дари, якими Бог наділив святого за життя, залишаються присутніми й у його мощах. До таких дарів належить, зокрема, здатність зцілювати різні недуги та виганяти злих духів.

Вшанування мощей виражається в їх благоговійному зберіганні в гробницях у храмах, а також у побожному поклонінні та молитовному почитанні. Мощі можуть бути як цілісним тілом, так і його частиною. Відомо, що традиція ділити мощі на менші частини та передавати їх до різних храмів виникла приблизно у III–IV століттях.

Почитання мощей є практичним виявом церковного вчення про єдність Церкви земної та Церкви небесної. Дотик, поцілунок або молитва біля мощей є зовнішнім вираженням внутрішньої молитви християнина. Через це людина може просити у Бога всього необхідного, адже святі є посередниками між людьми та Богом.

В Україні ми більше звикли до почитання святих ікон, що є зрозумілим, оскільки мощей у нас відносно небагато. Крім того, в часи переслідувань Церкви багато мощей було приховано в різних місцях, і не всі з них повернулися до своїх храмів.

Сьогодні багато людей переживають труднощі – чи то через хвороби, чи нестачу найнеобхіднішого для життя. Тому щира молитва перед мощами святих справді може принести допомогу та втіху.